Львів для фронту: хто виготовляє бронежилети для ЗСУ


Неприбуткова організація «Львівський оборонний кластер» з початку війни займається розробкою, виготовленням та тестуванням бронежилетів для ЗСУ.


Спеціалісти ЛОК також безкоштовно тестують бронежилети, які привозять волонтери, визначаючи їхню придатність.

ІА Дивись.info поспілкувалась з керівником організації Максимом Плєховим про історію створення «Львівського оборонного кластера», потужності виробництва та потреби армії.


Історія

Організація «Львівський оборонний кластер» – об'єднання волонтерів та підприємств оборонного сектора, визначене Міністерством оборони України основним координатором волонтерського руху, направленого на організацію виготовлення бронежилетів. Одним з організаторів ЛОКу стали спеціалісти Харківського заводу засобів індивідуального захисту, який був заснований 2014 року разом з кривавими подіями на Майдані. Тоді спеціалісти підприємства відчули потребу країни в бронежилетах та почали вивчати матеріали, організовувати консультації із західними фахівцями, щоби розгорнути виробництво жилетів в Україні.

«Потрохи почали розбиратися: купували іноземні зразки, виробляли жилети для активістів. А коли Майдан закінчився і почалась війна на Сході, потреба в бронежилетах зросла, – згадує Максим Плєхов. – Тоді наша діяльність існувала завдяки донорським внескам, проте вже за рік війни волонтерська діяльність почала згасати. Виникла потреба загорнути це в бізнес. Ми продовжили виготовляти бронежилети й кожний виріб був протестований війною».


Харківський завод засобів індивідуального захисту – єдина компанія в Україні, яка розробила, протестувала та передала бронежилети для однієї з армій країн НАТО. Пошиті вироби були офіційно поставлені для Спеціальних Сил Операцій Болгарії.

2022: повномасштабне військове вторгнення росії

24 лютого Максим та його родина прокинулись від вибухів вдома у Харкові. Його особисті речі були зібрані ще з середини лютого, тож часу не гаяв: звʼязався з командою, яка також була готова до такого розвитку подій. Максим зізнається, що найбільше з того дня запамʼяталося перше повідомлення про повітряну тривогу, почуте по радіо.

Спеціалісти Харківського заводу засобів індивідуального захисту були готові до розгортання виробництва на іншій локації, а також залишалися на постійному звʼязку з підрозділами Тероборони й ЗСУ.

«Переїзд та подальший запуск виробництва не були для нас новим викликом і завдяки допомозі львівських бізнес та волонтерської спільнот. По-перше, ми знали всіх постачальників. Це вузький бізнес, гравці якого швидко адаптувалися до воєнного часу. Всі згрупувалися та почали комунікувати й домовлятися. По-друге, ми привезли багато матеріалів з Харкова та Запоріжжя, а отже, могли відразу переходити до роботи. В перший час були лише чисто юридичні проблеми з постачанням матеріалів, адже була відсутня процедура проходження гуманітарної допомоги. Бронежилети – це товар подвійного призначення, тож для того, аби це вирішити, ми комунікували з Військовою адміністрацією. За два дні почали працювати. Навіть не памʼятаю деталей перших тижнів, адже проводили на виробництві по 20 годин на добу. Але допомога місцевих та їх готовність включитися в будь-які питання додавали сили, мотивували», каже Максим.

У нас був досвід, була команда. Це «дрім тім» фахівців найвищого рівня.

У нас був досвід, була команда. Це «дрім тім» фахівців найвищого рівня.

«Вже 28 лютого нам надали офіс і, що було несподіваним, у нас зʼявилися нові люди, охочі допомогти. До нас приєдналися Дмитро Шульмейстер, Кирило Новіков, Назарій Демчишак, Іван і Володимир Лиховоди, Оксана Шахова та Валерія Самойлова та багато інших небайдужих людей. Вони виконували різні функції: від побудови операційного менеджменту до залучення донаторів та постачальників. Обʼєднання ще не мало назви, але над координацією виробництві вже працювали 15 осіб. Ми шукали сталь, спеціальну тканину, а коли зʼявилась така можливість – вивезли матеріали з наших підприємств у Запоріжжі та Харкові.


Офіційно ми стартували в перші дні березня. Зʼявилась назва «Львівський оборонний кластер», сформувався кістяк команди. А коли місцеві підприємства дізналися, що ми вкладаємо у виробництво власні гроші, нам повірили», веде далі керівник організації.

Один з підприємців пожертвував 35000 доларів, просто почувши, про нашу діяльність.

Потреби армії

На сьогодні базову потребу для укомплектування бронежилетами підрозділів прикордонних служб, які першими взяли на себе удар російської агресії, закрив саме «Львівський оборонний кластер». Підрозділам за участі головного управління логістики, були передані понад 5000 бронежилетів. «Львівський оборонний кластер» ставить перед собою амбітні цілі. Оперативна мета – виготовлення та передача 100000 жилетів, стратегічна – 300000. Проте, за розрахунками спеціалістів, загалом потреба держави може сягати 700000 бронежилетів.

Сьогодні у ЛОК працюють 20-30 осіб, деякі мають свій бізнес – наша концепція волонтерства зібрала команду фахівців. Всі працюють не за гроші, а для того, щоб зберегти країну. А на виробничих локаціях працює понад тисячу людей. Це внесок кожного у майбутню перемогу.

Ми взяли бронежилет, який постачався до НАТО, його неофіційна назва «бронежилет «Перемога». Ми спростили, прибрали деякі матеріали, але при цьому зберегли всі тактичні та захисні характеристики. Таких ми можемо виготовляти до 1500 штук на день, при чому за ергономікою та захистом ці бронежилети на рівні найкращих зразків», – пояснює пан Максим.

На сьогодні «Львівський оборонний кластер» співпрацює з понад 10 підприємствами для того, аби забезпечити постачання матеріалів, спеціалізовану тканину, а також безпечну логістику виробів на передову. Спеціалісти покривають потреби не поодиноких військових, а цілих підрозділів, тож обсяги виробництва потребують постійних фінансових надходжень, щоб не було виробничих простоїв.


«Будь-яке виробництво, яке працює, неможливо зупинити бодай на день. Наш відділ фандрейзингу дуже потужний, працює з приватними донаторами з США, корпораціями в Україні. Біля сотні чималих структур допомагають нам збирати кошти для того, щоб ми могли виробляти бронежилети, які безкоштовно передаються до ЗСУ. Важливі невеликі донати від приватних осіб», – каже Максим Плєхов.

Відтак, мінімальна місячна потреба фонду ЛОК від 200 до 300 млн грн.

«Зараз ми вийшли на обсяг виробництва до 1500 бронежилетів на день та можемо збільшити до 2500. Насправді ми можемо виготовляти й 5000 бронежилетів на день, але це все питання грошей. Щодня ми отримуємо сотні звернень і намагаємося покривати операційні та виробничі потреби, але всі розуміємо, що якісні матеріали, які дозволяють зберігати життя бійців, коштують не мало», –зазначає керівник ЛОК.

Реквізити для донатів

БЛАГОДІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «ДОПОМОГА ЛЬВІВСЬКОМУ ОБОРОННОМУ КЛАСТЕРУ»

ЄДРПОУ: 44788003 МФО: 305299

Юридична адреса: 79019, Львівська обл., м. Львів, вул. Жовківська, буд. 22

Р/р: UA933052990000026007011028259 в Західне ГРУ, АТ КБ «ПРИВАТБАНК»

locukraine2022@gmail.com

Неприбуткова організація.

Директор фонду: Шульмейстер Дмитро Юрійович діє на підставі Статуту.

Реквізити PayPal: ldc.donate@gmail.com

Реквізити в криптовалютах для надання допомоги в діяльності ЛОК і фінансування в придбанні матеріалів:

BTC - Bitcoin: bc1qlfwe6dwt68et683xgt3k7rrzvvge72yzlu3xlw

LTC – Litecoin: ltc1qyty5y6j4aahvu67pjahpm4atd8ey9s4umz3kuq

ETH – Ethereum: 0x0f1092dbC1db3e40b7E5395D731ddD8C22d5F766

DOGE – Dogecoin: DLuazbctZcQac4rPqKSUmsHWLvg1ji5K1F

ZEC – Zcach: t1NoMaK1mYSNkg3jfywMTkHCuuX6H5XMLfk

Подальші плани

ЛОК – це колаборація фахівців високого рівня. Спеціалісти «Львівського оборонного кластера» розповідають історії про те, як в Україну завозились бронежилети американського зразка, проте пробивалися боєприпасами, які широко використовуються російськими окупантами. Тож серед подальших планів Максим Плєхов виокремлює напрямок «професійного волонтерства», на меті якого буде просвітницька діяльність у векторі захисних виробів.

Окрім цього, спеціалісти ЛОК говорять про подальшу допомогу ЗСУ, військовим медикам, робітникам ДСНС, журналістам, комунальним службам.




«Ці люди працюють у наближенні до боїв. Не стикаються зі зброєю, але виїжджають на місця підвищеної небезпеки, отримують травми. Існує класифікація серед бронежилетів – твердий або мʼякий. Приблизно 30 років тому почали зʼявлятися балістичні матеріали на тканинній основі, які мають ударну вʼязкість та розтягуються при потраплянні кулі. Такі матеріали можуть витримати тупу кулю з невисокою швидкістю, гарно працюють з уламками чи пістолетними набоями. Для ДСНС та інших служб перше питання, яке необхідно вирішити – зручність та вага. Тому ми плануємо у майбутньому сфокусуватися на захисті для цих служб, адже зараз вони залишилися поза зоною уваги. Тому кластер вже допомагає їм. Тиждень тому наш броник врятував життя комунальнику в Адіївці», – продовжує керівник ЛОК.

Ще одним напрямком та перспективою ЛОК Максим Плєхов називає «гуманітарне розмінування». Це питання вкрай важливе для України вже зараз. Спеціалісти «Львівського оборонного кластера» мають на меті розробку цілісної програми гуманітарного розмінування й одним з елементів називають щупи зі спеціального пластику, які дозволять убезпечити взаємодію з вибуховими матеріалами.